ТВОРЧИЙ СПАДОК МАРКА КРОПИВНИЦЬКОГО
Кропивницький, М. Твори : в 6-ти / М. Кропивницький. – Київ : Державне видавництво художньої літератури, 1960.
За своє життя М.Л. Кропивницький написав близько 40 п'єс. Зібрання творів майстра містить драми, комедії, оперетки, дитячі твори, нариси та вірші, автобіографічні матеріали, 210 листів до різних осіб, бібліографічний покажчик видання творів М.Л. Кропивницького: (у покажчику подаються основні видання дожовтневі та видання творів Кропивницького, здійснені в радянський час (до 1960 року).
Кропивницький, М. Вибрані п'єси / М. Кропивницький. – Київ : Дніпро, 1965. – 456 с.
Кращі п'єси М.Л. Кропивницького, які впродовж десятиліть багато в чому визначали обличчя національної драматургії. Збірка вийшла до 125-річчя драматурга.
У п'єсах автор правдиво показав життя і побут різних класів і соціальних прошарків українського суспільства.
Кропивницький, М. Вибрані п'єси / М. Кропивницький. – Київ : Мистецтво, 1977. – 367 с. – (Шкільна бібліотека).
Вибрані п'єси М.Л. Кропивницького з серії «Шкільна бібліотека».
Кропивницький, М. Доки сонце зійде, роса очі виїсть : для середн. та старш. шк. віку / М. Кропивницький ; авт. передм. Л.М. Слободянюк. – Київ : Школа, 2009. – 224 с.
До видання увійшли найкращі п’єси митця, в яких він правдиво показав життя і побут різних класів і соціальних прошарків українського суспільства, викрив зажерливість глитаїв, а також із глибокою симпатією змалював образи простих селян, бідняків, наймитів, заробітчан, показавши їх страждання і безправність за царського ладу.
%20-%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%8F2.jpg)
Кропивницький, М. Л. Пошились у дурні : шутка-оперетка в 3 діях / М. Л. Кропивницький. – Київ : Держ. літ. вид-во, 1941. – 104 с.
Комедія була написана 1882 року й з того часу не сходить зі сцени українського театру. Представлене видання п’єси побачило світ 1941 року. Наприкінці книги вміщено режисерські коментарі О. А. Казімірова про роботу над п’єсою, окремо розглянуто особливості кожної сцени та наведено схеми декорацій.
«По щучому велінню». Казка для дітей, у 3-х діях. Склав М.Л. Кропивницький [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://elib.nlu.org.ua/view.html?id=11547, вільний. – Загол. з екрану.
Електронна бібліотека «Культура України».
МУЗИЧНИЙ ДОРОБОК МАЙСТРА
Марко Лукич Кропивницький увійшов в історію української культури як постать великого масштабу і митець багатогранного таланту. В його характеристику (письменник-драматург, артист, режисер, театральний антрепренер) органічно входять і визначення, що стосуються музичного мистецтва: композитор, хоровий диригент, співак, інструменталіст-виконавець.
Розвиткові музичних здібностей Кропивницького сприяло сімейне оточення, традиції домашнього музикування в містечку Бобринці. З юних років він оволодів грою на скрипці, гітарі, фісгармонії. На зростання музичних навиків митця значно вплинули його контакти з родиною Тобілевичів у театральному осередку Єлисаветграда (спільна організація інструментального тріо), знайомство і дружні стосунки з композитором П. Ніщинським.
Формування Кропивницького як музиканта-композитора проходило паралельно з входженням його у професійне театральне життя. Працюючи в опереткових трупах Одеси, Петербурга, Сімферополя та інших міст (1871-1881 рр.), він зарекомендував себе як відмінний соліст-співак, автор оркестровок. На повну силу талант Кропивницького, в тому числі і музичний, розгорнувся в українському театрі корифеїв.
Важливим чинником визрівання композиторського таланту Кропивницького було його зацікавлення народним побутом, збирання фольклору. На цьому ґрунті, а також завдяки спільній праці на театральній ниві він зблизився з Миколою Лисенком. Близькі взаємини з основоположником української класичної композиторської школи, збіжність світоглядних позицій не могли не залишити помітного сліду в спрямуванні музичної творчості Кропивницького.
Композиторський доробок Марка Кропивницького нерозривно пов’язаний з театральною сферою. Більшість написаних ним п’єс належить до музично-драматичних жанрів. На це вказують, зокрема, їх авторські підзаголовки: «Народна опера», «Оперета-карт», «Комедія зі співами», «Комедіо-опера» Таким чином, створюючи текст п’єси, письменник виступав водночас і автором її музично-образної системи, отже, композитором-драматургом. Музика авторська заснована на мотивах українських жартівливих та ліричних пісень.
Центральне місце в музично-драматичній спадщині Кропивницького займає інсценізація повісті Миколи Гоголя «Вій» (1396). Список музично-сценічних творів Кропивницького охоплює дві, написані ним у 1907 р. на власне лібрето, дитячі опери: «Івасик Телесик» (відома в опрацюванні К. Стеценка) та «По щучому велінню».
Характеризуючи діяльність Марка Кропивницького як композитора важливо підкреслити, що ряд створених ним для театральних п’єс музичних номерів почали жити самостійним концертним життям і збагатили різні жанри української музики. Показовим прикладом може бути введена в дію «Зальотів соцького Мусія» пісня-монолог Галини «Ой у саду на вишенні»; під назвою «Соловейко» вона набула великої популярності і увійшла в число кращих зразків української камерно-вокальної творчості.
Стильові властивості індивідуального музичного почерку Марка Кропивницького визначили істотну роль творчої спадщини цього талановитого митця в утвердженні й розвиткові української національної композиторської школи.