ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА
ВЕЛЕТЕНЬ ТВОРЧОГО ДУХУ
МАРКО ЛУКИЧ
КРОПИВНИЦЬКИЙ
«...Артист, художник з голови до ніг,
Він сміхом потрясав притихлу залу,
Скорботою будив юрбу опалу
І слово, як алмаз, беріг.
Блажен народ, що мав такого сина,
Там, де його терниста путь ішла,
З нових квіток і колосків звила
Вінець йому безсмертний рідна Україна».
Максим Рильський
«Трьох видатних діячів української культури сучасники удостоїли честі називати батьком (за козацькою традицією – запорожці батьком називали свого отамана). Іван Котляревський – батько української літератури, Тарас Шевченко – визнаний батько та ідеолог української нації, а Марко Кропивницький – батько українського професійного театру, театру корифеїв. В історії України третій продовжив велику справу двох перших – справу порятунку української нації на тяжких історичних шляхах, уготованих нашому народові...»
Валерій Бойченко
ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ КОРИФЕЯ
Батько українського театру був не лише театральним діячем, геніальним режисером та актором, а ще й видатним драматургом, письменником, антрепренером, диригентом, співаком, композитором, – власне, він був талановитим у всьому, за що брався... А ще ж – він був справжнім громадянином України, що вимагало неабиякої особистої мужності та відданості українській національній ідеї!
Воістину, в ряду великих діячів культури, який починається з Івана Котляревського й Тараса Шевченка, стоїть і Марко Кропивницький.
МИТТЄВОСТІ ВЕЛИКОГО ЖИТТЯ
ЦІКАВІ ФАКТИ З БІОГРАФІЇ
ТВОРЧИЙ СПАДОК МАРКА КРОПИВНИЦЬКОГО
ЖИТТЯ ДРАМАТУРГА НА ТЛІ ДОБИ
УВІЧНЕННЯ ПАМ'ЯТІ М.Л. КРОПИВНИЦЬКОГО
Сузір'я відомих миколаївців. Марко Кропивницький
«Думи мої...» Марко Кропивницький читає Тараса Шевченка
«Пам'яті Марка Лукича Кропивницького»
Максим Рильський
Я тільки раз його на сцені бачив –
Титана, що зламали вже літа, –
Та молодим в очах він вироста,
Бо я таким в душі його відзначив.
Він вийшов – сотні голубиних крил,
Зірвавшися, в повітрі заплескали.
Здавалося, і мертві стіни зали
Враз ожили, весняних повні сил.
І мовчки, ніби скеля над прибоєм,
Він на помості, мовчазний, стояв, –
І от прибій ущух, і залунав
Глибокий голос мужнім неспокоєм.
То був Шевченків вечір, – і слова
Про Яр Холодний розцвіли гарячі,
Про те, як стануть зрячими незрячі, –
І правда говорила в них жива.
Я пам'ятаю, як я здивувався
Нечуваній, високій простоті.
Він одкидав прикраси золоті,
Щоб діамант, як сонце, сам пишався.
І думав я, і думав зал увесь
Про шлях його, де терен з лавром сплівся,
Про подвиг многорічний, що лишився
Навік-віків, нетлінний і поднесь.
Давно життя минуло старосвітське
І зник з землі Глитай, або ж Павук,
Та знов, мов крила, міліони рук
Стрічають плеском ім'я – Кропивницький.
7 травня 1940 року, Київ
Віртуальну виставку підготовлено до 180-річчя від дня народження Марка Лукича Кропивницького бібліотекою-філіалом № 2 спільно з інформаційно-бібліографічним відділом Центральної міської бібліотеки ім. М.Л. Кропивницького, бібліотекою-філіалом № 8, бібліотечним пунктом ЦМБ ім. М.Л. Кропивницького м. Миколаєва.
Використані книжкові фонди ЦБС для дорослих міста Миколаєва, експонати Літературного музею ЦМБ ім. М.Л. Кропивницького та матеріали з вільного доступу мережі інтернет.