ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА
ВЕЛЕТЕНЬ ТВОРЧОГО ДУХУ
МАРКО ЛУКИЧ
КРОПИВНИЦЬКИЙ
«...Артист, художник з голови до ніг,
Він сміхом потрясав притихлу залу,
Скорботою будив юрбу опалу
І слово, як алмаз, беріг.
Блажен народ, що мав такого сина,
Там, де його терниста путь ішла,
З нових квіток і колосків звила
Вінець йому безсмертний рідна Україна».
Максим Рильський
«Трьох видатних діячів української культури сучасники удостоїли честі називати батьком (за козацькою традицією – запорожці батьком називали свого отамана). Іван Котляревський – батько української літератури, Тарас Шевченко – визнаний батько та ідеолог української нації, а Марко Кропивницький – батько українського професійного театру, театру корифеїв. В історії України третій продовжив велику справу двох перших – справу порятунку української нації на тяжких історичних шляхах, уготованих нашому народові...»
Валерій Бойченко
ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ КОРИФЕЯ
Батько українського театру був не лише театральним діячем, геніальним режисером та актором, а ще й видатним драматургом, письменником, антрепренером, диригентом, співаком, композитором, – власне, він був талановитим у всьому, за що брався... А ще ж – він був справжнім громадянином України, що вимагало неабиякої особистої мужності та відданості українській національній ідеї!
Воістину, в ряду великих діячів культури, який починається з Івана Котляревського й Тараса Шевченка, стоїть і Марко Кропивницький.
МИТТЄВОСТІ ВЕЛИКОГО ЖИТТЯ
 |  |  |
|---|---|---|
 |  |  |
ЦІКАВІ ФАКТИ З БІОГРАФІЇ
ТВОРЧИЙ СПАДОК МАРКА КРОПИВНИЦЬКОГО
ЖИТТЯ ДРАМАТУРГА НА ТЛІ ДОБИ
«Такої чистої, блискучої всіма блисками поезії і гумору народного мови нам не у многих наших писателів лучиться побачити. Широкою струєю пливе та мова в драмах Кропивницького, – автор, очевидно, сам знає свій «дар слова» і любується переливами його чудових красок і блисків. Пісні, жарти, приказки і вигадки, мов перли-самоцвіти, сиплються безконечною многотою. І ми віримо, що українська публіка, котра так довго не чувала зі сцени рідного слова, з великим ентузіазмом прийме сей широко пливучий потік бесіди народної і буде ним любуватися, особливо ж чуючи його з уст таких артистів, як Кропивницький».
Іван Франко
УВІЧНЕННЯ ПАМ'ЯТІ М.Л. КРОПИВНИЦЬКОГО
Сузір'я відомих миколаївців. Марко Кропивницький
«Думи мої...» Марко Кропивницький читає Тараса Шевченка
«Пам'яті Марка Лукича Кропивницького»
Максим Рильський
Я тільки раз його на сцені бачив –
Титана, що зламали вже літа, –
Та молодим в очах він вироста,
Бо я таким в душі його відзначив.
Він вийшов – сотні голубиних крил,
Зірвавшися, в повітрі заплескали.
Здавалося, і мертві стіни зали
Враз ожили, весняних повні сил.
І мовчки, ніби скеля над прибоєм,
Він на помості, мовчазний, стояв, –
І от прибій ущух, і залунав
Глибокий голос мужнім неспокоєм.
То був Шевченків вечір, – і слова
Про Яр Холодний розцвіли гарячі,
Про те, як стануть зрячими незрячі, –
І правда говорила в них жива.
Я пам'ятаю, як я здивувався
Нечуваній, високій простоті.
Він одкидав прикраси золоті,
Щоб діамант, як сонце, сам пишався.
І думав я, і думав зал увесь
Про шлях його, де терен з лавром сплівся,
Про подвиг многорічний, що лишився
Навік-віків, нетлінний і поднесь.
Давно життя минуло старосвітське
І зник з землі Глитай, або ж Павук,
Та знов, мов крила, міліони рук
Стрічають плеском ім'я – Кропивницький.
7 травня 1940 року, Київ
Віртуальну виставку підготовлено до 180-річчя від дня народження Марка Лукича Кропивницького бібліотекою-філіалом № 2 спільно з інформаційно-бібліографічним відділом Центральної міської бібліотеки ім. М.Л. Кропивницького, бібліотекою-філіалом № 8, бібліотечним пунктом ЦМБ ім. М.Л. Кропивницького м. Миколаєва.
Використані книжкові фонди ЦБС для дорослих міста Миколаєва, експонати Літературного музею ЦМБ ім. М.Л. Кропивницького та матеріали з вільного доступу мережі інтернет.