top of page
Книга 1
Пшеничное поле
rozkolote-nebo-800642.800x800.jpeg

Світлана Талан

«Розколоте небо»

Україна, 1930-ті роки. Варя виросла в заможній родині, у якій вміли та любили працювати, тому й господарство мали міцне. Але прийшли інші, лихі часи. Почалася колективізація, і все, що люди заробили своїм потом, потрібно було віддати... Хіба ж хто знав, яка страшна біда чекає на ці щедрі земл? Годі було уявити, що голодна смерть спустошить все навколо. Втративши чоловіка, родичів, Варя залишилась сама з маленькими дітьми. Хто зможе їх врятувати?

 

Роман про Голодомор в Україні.
Про родину, яка б могла бути щасливою, якби не історичні події, які відбувались в Україні на початку 20 століття.
Варя кохає Андрія і мріє про щасливе подружнє життя з коханим, але починається колективізація, розкуркулення та Голодомор.
Вивчаючи історію в школі, ми вивчаємо сухі факти та терміни, кожен з нас уявляв ці жахливі події по-своєму, не проектуючи ситуацію на людей, яких знаєш, яким співпереживаєш. Люди померлі від Голодомору в цифрах, скупі розповіді наших бабусь та дідусів. Скупі не тому що не було чого розказати, а тому що згадувати це було нестерпно.


Світлана Талан на прикладі одного села та родини Чорножукових описує як сусіди стали ворогами, доносили на людей, з якими ще вчора співали пісень і частували в домі, а сьогодні були оголошені ворогами країни.
Читаючи твір та співпереживаючи героям, ясніше розумієш який страшний та жорстокий час випав на їх долю та долю країни.
Особисті страждання від життя з нелюбим чоловіком, відходять на другий план, коли потрібно виконувати план хлібо-заготівель та годувати дітей, переживати смерть рідних та близьких, життя перетворилось в прямому сенсі на виживання.


А зверху надходять нові і нові плани, які потрібно виконати, віддати хліб, який вродив, останню городину та худобу і перебиватись продуктами, які вдалось заховати.
Так, описані випадки, коли ховали зерно в могилах; закопували на городі; ризикували життям, йшли пішки, щоб обміняти прикраси на їжу; самогубство; вбивство рідних по крові.
В родині, яка обробляла свою землю, своєю технікою, тримала господарство не залишилось нічого, все пішло в колгоспи.


Також, висвітлено образ людей, яким колективізація прийшлась до душі: відібрати у багатих, віддати бідним, всіх зрівняти. Вчорашні ледацюги та пиятики, стали господарями життя.
Обшуки комісії з колгоспу доводили просто до жаху. Галина, яку в сім’ї Чорножукових вважали майже донькою, перетворилась на перевертня і, користуючись моментом, залишила подругу Варю без зернини, нишпорячи та вишукуючи на подвір’ї бодай-щось їстівне.
Є в Розколотому небі і щасливій кінець, якщо можна так сказати, оглядаючись на все пережите.


Читати книгу страшно, але ще страшніше розуміти, що описано реальні події.

172785_93626488.jpg

"Голодомор 1932-1933 років

як геноцид.

Труднощі усвідомлення"

На підставі багатьох документів і свідчень автор встановлює, що Голодомор 1932-1933 рр. в українському селі являв собою результат замаскованої під хлібозаготівлі каральної акції з вилучення у селян всього наявного у них продовольства.

 

У книзі доведено, що Сталін застосував цю терористичну акцію в ситуації гострої кризи і голоду у багатьох регіонах СРСР, які були наслідком здійснюваної Кремлем прискореної «революції згори». Книга допомагає усвідомити, що терор голодом у поєднанні з репресіями проти безпартійної української інтелігенції та членів КП(б)У мали на меті попередити соціальний і політичний вибух у найбільшій національній республіці.

 

Це дослідження призначене для української громадськості, яка зацікавлена у міжнародному визнанні Закону України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», прийнятого Верховною Радою 28 листопада 2006 р.

 

Vasil_Barka__Zhovtij_knyaz.jpeg

Василь Барка

"Жовтий князь"

 
 
 

Роман представника української діаспори у Сполучених Штатах Америки, написаний у 1958 - 1961 роках і відомий у багатьох країнах світу. Автор розкриває одну з найстрашніших сторінок в історії українського народу і розповідає про голодомор 1933 року, який йому довелося пережити. Письменник створює символічний образ Жовтого князя, демона зла, що несе з собою руйнування, спустошеність, сіє страждання і смерть серед людей.

 

Василь Барка став українським народним кобзарем мук голодомору. А вже в той час була боротьба з українським вільним духом, який не хотів бути гвинтиком радянської, бюрократичної системи. Чому воно все так різко відчувається? Тому що все на прикладі не якоїсь громади, а на прикладі однієї, можна сказати типової, української сім'ї. Яка виявилася в епіцентрі тих горезвісних подій.

 

Кінець безповоротний... Все в тумані... Все ілюзія... Тільки тваринна битва за виживання. Щось або когось з'їсти. Бідні ховрахи. І собаки. І дрозди. І коти. В такому стані вже немає болю та жалю. Вони будуть потім.

 

А головне вижити. І спробувати не перейти межу. Її в такі часи дуже легко перейти, ставши виродком, який здійснює найнижчі вчинки. Щоб вижити.

 
 
 
Книга 2
Книга 3
bottom of page